27 червня о 17.30 в рамках "Країни мрій" на одній з літературних сцен "Курінь"
"Русалячі вірші" читатимуть:
Галя Ткачук, Оля Воробей, Оксана Самара, Олена Максименко, Олеся Мудрак,
Юлія Стахівська, Оксана Луцишина, Тетяна Савченко, Світлана Богдан,
Вікторія Черняхівська
Зара сиджу на роботі і засинаю. Що зробить, щоб не заснуть, бирінко всі сказали!
Сьогодні у мене в хатці завівся чайник (спасибі коханому
збираю твори на антологію (ПРОШУ ПЕПРЕПОСТИТИ АБО (і) ПЕРЕДАТИ ДАЛІ)

А ось шановний </a></b></a>
написав про мене текст у жанрі рубаї:)
</span>
Світланка Богдан, жвава ріфмопльотка
Кефір лиш п"є, не дивицця на водку
І проживе весь вік свій без хвороб
Та ще й навчиться танцювать чєчьотку!
Молодий, але дуже талановитий гурт із такою назвою завітає на чергове засідання вельми шанованого Клубу Творчої Молоді, що його організовує добре знаний по всій території України, та й навіть за її межами поет Роман Скиба, у вівторок, 19 травня, о 18 годині 00 хвилин. Щиро запрошуємо всіх шанувальників музичного мистецтва ознайомитися з творчістю нашої обдарованої молоді.
П. С. Дівчата дуже просили кожного гостя принести з собою якийсь овоч або фрукт. РОМАНЕНКИ, це для ВАС!!! :)
П.П.С. Дівчата драйвові, щиро раджу :)
Місяць, повний скалок неба, наче марево чиєсь, Ранком ти вернеш додому, де ховаєшся від сну, Заховатися від Сонця за мурами слів чужих, Знову час мине нечутно — срібним дзвоником на сході, вересень-жовтень 1990 р. (з книжки «Руни |
© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення
Зараз читаю нову збірку Ярослава Гадзінського "Мареwwwо" і щоразу подибую неймовірні образи, як-то:
"Натільні хрестики висотних кранів",
"золотоокого дракона осінній клен",
"повільних злив прозорі дреди",
"людський організм складається наполовину із тіні"
та багато всякого іншого.
Але найбільше я застановилася над цими рядками:
Ти помічаєш це спрацьоване від любові серце
навіть у розірваному павутинні....
Хай я пафосна і сентиментальна, пофіг, але це так гарно і сильно!
Горе у сім”ї поетки Олесі Ковальчук. (Олеся - із покоління двотисячників, чимало хто, мабуть, пригадує її за творчими нарадами у Ірпені або іншими поетичними акціями, Олеся вчилася на відділенні „Літературна творчість” університету Шевченка. Згодом працювала у літературному проекті Донія – може ще пам”ятаєте, був такий мистецький журнал „Молода Україна”). Її молодший брат Назар вже півтора року хворіє на рак. Наразі потрібна операція на фантастично велику суму.
Ось витяг зі статті про Назара у „Вечірньому Києві”: Хвороба до Назара підкралася непомітно. У листопаді 2007 року під час проходження планової медкомісії лікарі направили хлопця до онкологічної клініки на вулиці Ломоносова. «У червні Назар проходив обстеження, перед тим як поступав до коледжу, і все було нормально. Він взагалі ріс здоровою дитиною, професійно займався спортом», – розповідає мати Назара Стефанія.
А ось із сайту Donor.org.ua: Ранок 14 лютого - дзвінок мами. Назарові дали направлення на неспоріднену трансплантацію кісткового мозку (ТКМ). Ауто-ТКМ йому не допоможе, тому що вражена центральна нервова система і кістковий мозок. Ніхто з рідних як донор не підійшов. Залишається тільки один варіант - пересадка стовбурових клітин від неспорідненого донора. Така операція неможлива в Україні, а за кордоном (Росія, Німеччина, Італія, Ізраїль) її вартість перевищує 100 тис. доларів.
Мама Степанія одержує тільки пенсію - 750 грн/міс., татові зараз вдається заробити усього близько 1000 грн/міс. (він працює будівельником, і в його фірмі також відбуваються скорочення). Операцію потрібно провести найближчим часом - уже досягнута ремісія. Продовжувати підтримуючу хіміотерапію для Назара небезпечно - не справляється печінка, йде інтоксикація всього організму, постійно тримається температура. Через це доводиться приймати антибіотики, що, знову ж, погано впливають на печінку і... коло замикається.. І єдине, що може його розірвати, - термінова неспоріднена ТКМ.
«Райффайзен Банк Аваль»
МФО 322904
ЄДРПОУ 23494105
розрахунковий рахунок 26256322904
Призначення платежу:
поповнення рахунку № 0304103600
Стефанія Адамівна Ковальчук.
"Нас знищує час, історія не тому, що ми живемо в часі, а тому, що віримо в реальність часу, а значить, забуваємо чи нехтуємо Вічністю".
Отож...)
1. твій духовний учитель (ну чи просто мега-авторитет і дороговказівник).
У мене їх багато, тих, хто виховував, впливав, подавав приклад, викликав захват, кого хотілося наслідувати, хто допомагав, наставляв... Мені дуже пощастило з Вчителями. Ще починаючи зі шкільних викладачів і далі. Серед них - друзі, знайомі, близькі і чужі люди, видатні діячі мистецтва і пересічні громадяни:). Одним з моїх вчителів є і той, хто ховається під ніком v_dorozi :)
2. чи наважилась би ти, якби з*явилась нагода, зазирнути у інший вимір?
Напевно, так, хоча хто його зна... Мені поки що і тут добре:) Прийде час - зазирнемо.
3. чи хотіла би ти створити справжню сім*ю (офіційно вийти заміж і народити дітей) зі своїм хлопцем?
Хотіла б, але все має бути зважено і обдумано, на все свій час...
4. чи взялася би викладати у школі? в класі на кшталт того, у якому навчалась сама?:)
Чому ні? Я свого часу мріяла про викладання, і це не викликає в мене зараз шаленого спротиву. Хто відає, як доля складеться...
Ну, і хто хоче запитання від мене - прошу зголошуватися:)
Молода журналістка та письменниця Надія Гербіш ініціює збір книжок для Збарзького інтернату для дітей, хворих на туберкульоз.
http://hudozhnytsya.livejournal.com/950
В стінах інтернату мешкає та навчається біля 200 дітей, віком від 9 до 17 років. На вихідних частина з них повертається до своїх родин, але більшість живе в ньому постійно.
Серед пацієнтів-вихованців інтернату багато "важких проблемних підлітків", дітей із не благополучних родин. Проте чимало й інших – сумних і самозаглиблених, розчарованих у житті й дорослому світі, надламаних хворобою. Виявляється, що більша половина цих збарзьких дітей любить читати, але бібліотека інтернату не поповнювалася з часів незалежності України.
Саме це і спонукало Н. Гербіш під вже відомим в Україні гаслом "Подаруй дитині книжку!" розпочати збір книжок для цього навчально-лікувального закладу.
Акція безстрокова. Дарувати можна не лише книжки, але й підбірки дитячих журналів.
Сама Надія – тернополянка. Кияни зможуть передати їй книжки з 7 до 13 травня особисто.
Мешканці інших міст мають попередньо домовитися й передати пакунки з книжками потягом чи автобусом.
Прохання до журналістів – розповсюдьте цю інформацію. Чим більше людей знатиме про акцію, тим більше книжок ми зможемо зібрати.
Першим інформаційним партнером акції стала газета "20 хвилин". Приєднуйтеся!
Додаткове прохання до видавців і письменників, що даруватимуть книжки:
Зазвичай за підсумками подібних акцій було помічено, що книжки з автографами й дарчими підписами авторів/художників/перекладачів тощо сприймаються з більшим ажіотажем серед дітей, викликають у них глибше зацікавлення. Тому, якщо Ви матимете ласку подарувати підбірку Ваших видань дітям, за нагоди й підпишіть їх.
Щастя-радості бажаю.
Щоб щодня чудове сонце
Вам світило у віконце!
21 березня (субота), у всесвітній день людини з синдромом Дауна, святкується також День поезії!!!! :) :)
Не пропустіть!!!!!
Отже, чергове збіговисько "Літтусівки" заплановано на завтра, 11 березня. Приходьте:
18:00
"Києво-Могилянська академія"
Корпус 1, аудиторія 227

